Лихо в лісі. Аерокосмічне зондування проти короїда

В останнє десятиліття в лісах Білорусі набирає масштаб «короїдне всихання сосни». За інтенсивністю розвитку і своїми наслідками воно перевищує всі відомі патології. Так, всихання за 2016 р склало 1 млн м3 на площі 38 531 га, в т.ч. 3173 га довелося вирубати дочиста. У 2017 р. всихання продовжилося, і санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях були проведені вже на площі 121 281 га в обсязі 7,1 млн м3.

Хвойні деревостани займають більше половини лісових територій Білорусі. Їх екологічне значення надзвичайно велике - це свого роду щит, який створює такий звичний для кожного білоруса лісової ландшафт, що захищає республіку від несприятливих наслідків зміни клімату.

Крім того те, що сосна і ялина є джерелами високоякісної деревини, вони мають також велике водоохоронне, грунтозахисне, кліматорегулуюче, санітарно-гігієнічне значення. Тому безпрецедентне за масштабами всихання деревостанів, по суті, стало лихом, і не звертати увагу на нього вже неможливо.

Підвищений обсяг всихання сосняків (більше 10 тис. м3 на рік) в 2016 р. був зафіксований в 29 лісгоспах республіки, а три лісгоспу - Столінський, Любанський і Комарінскій - вже тоді потрапили в «червону зону». Обсяг всихання соснових деревостанів в них перевищив 60 тис. м3  на рік, що виявилося більше розрахункової лісосіки, тобто науково обґрунтованої норми вилучення деревини, встановленої для кожного лісогосподарського установи республіки. Перевищення цієї норми означає перехід до виснажливого лісокористування.

У 2017 р. підвищену кількість усихаючих соснових деревостанів було зафіксовано вже в 70 лісогосподарських установах різної відомчої належності. Всихання цілком охопило лісогосподарські установи Гомельської та Брестської областей, більшу частину лісгоспів Гродненщини і Могильовщині, південну половину Мінської області. Найпівнічнішою точкою, де воно було зафіксовано в 2017 р., став Бегомльского лісгосп Вітебської області.

За 9 місяців 2018 року обсяг загиблих деревостанів вже перевищив розмір всихання за весь минулий рік.

На цьому статистичному тлі сформувалася думка, що величезна національна проблема не отримала поки належного наукового супроводу, а вживані заходи боротьби з лихом носять приватний характер і не здатні зупинити стрімке знищення хвойних лісів.

ХАРАКТЕР і масштаби лиха припускають участь вчених з різних сфер науки. Ми спробували з'ясувати, наскільки можливе використання сучасних технологій проти всихання лісів, у наукового співробітника ДНУ «Інститут експериментальної ботаніки ім. В.Ф. Купревіча »Національної академії наук Білорусі, кандидата фізико-математичних наук Сергія Костюкевича.

- Як і при будь-якій хворобі, в даному випадку важлива своєчасна діагностика, що немислимо без масштабних і точних досліджень.

У нашій країні (Республіка Білорусь) існує реальна можливість проводити лісопатологічний моніторинг з використанням засобів аерокосмічного зондування. Одним з найважливіших його результатів стає своєчасне виявлення осередків шкідників і хвороб. Він надає необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо вироблення відповідних заходів боротьби.

Відмітна особливість аерокосмічного зондування - це широта охоплення, можливість отримувати необхідні відомості з величезних лісових масивів. І, що не менш важливо, оперативність отримання інформації, що сприятиме запобіганню або мінімізації потенційних збитків.

Адже стовбурові шкідники, які викликають всихання соснових деревостанів, є самим мобільним елементом лісу, і регулювання їх чисельності - те саме гасіння лісової пожежі. Період від появи перших ознак відмирання заселеній короїдами сосни до вильоту з неї нового покоління жуків становить всього 25-30 днів. За цей час необхідно встигнути виявити осередки шкідників, оформити необхідні документи, провести санітарні рубки і знешкодити заселену деревину. Витратиш на кілька днів більше - і короїди розлетяться. Тоді, образно висловлюючись, гасіння пожежі перетворюється в розгрібання головешок. Тому оперативне виявлення вогнищ шкідливих організмів - ключовий фактор успіху всієї застосовуваної системи санітарно-оздоровчих заходів в лісі.

Використовувана при аерокосмічної зйомки апаратура дозволяє отримувати зображення не тільки у видимому, а й в інфрачервоному діапазонах спектру. А це дає можливість ідентифікувати невидимі оку «аномалії». Космічне зондування використовується як основний засіб для моніторингу і виявлення вогнищ всихання. Авіаційна зйомка, в т.ч. з використанням безпілотних авіаційних комплексів, і наземні вимірювання виконуються на виявлених ділянках для детального визначення стану соснових лісів.

Наявний науково-методичний та технічний заділ, а також результати попередніх дистанційних і наземних вимірювань на базі одного з лісгоспів Гомельської області дозволили співробітникам Інституту експериментальної ботаніки ім. В.Ф.Купревіча і УП «Геоінформаційні системи» НАН Білорусі розробити науково-дослідний проект по створенню методики оперативної оцінки стану соснових лісів з використанням даних наземних вимірювань та дистанційного зондування Землі, а також експериментальний апаратно-програмний комплекс . Однак до сих пір питання фінансування проекту не вирішене. Попередня вартість робіт становить в еквіваленті приблизно 100 тис. USD.

Для порівняння: в 2017 р через суцільні санітарних рубок усихаючих соснових лісів прямі втрати ділової деревини склали кілька десятків мільйонів USD, а в 2018 р вони істотно зростуть.

Відзначимо, що в даний час проблема всихання соснових лісів в Білорусі вийшла на державний рівень, це несприятливий явище охоплює значні площі, в т.ч. особливо охоронювані території національних парків і заповідників. У зв'язку з цим доцільно розширити вищезгаданий проект і створити експериментальний зразок мобільної лабораторії, оснащений необхідними засобами наземного і аерокосмічного моніторингу. Мобільна лабораторія дозволить оперативно, в польових умовах, проводити обробку результатів вимірювань і створювати тематичні карти стану лісів для прийняття управлінських рішень керівництвом лісгоспів.

Даний проект дозволить поліпшити розробляються методичні підходи, конструкторські рішення створення програмно-апаратних засобів, щоб в подальшому вийти на створення дослідних зразків мобільних лабораторій. Ними доцільно оснастити всі області республіки, а також національні парки і заповідники.

Всихання лісів - не чисто білоруська проблема, воно торкнулося й інші держави Європи. Сьогодні в світі не існує технології оперативної оцінки стану соснових лісів на площах, вимірюваних десятками тисяч гектарів (середня площа одного лісгоспу в Білорусі становить близько 70 000 га). У разі успіху проекту наша республіка може стати європейським лідером з надання платних послуг з проведення наземного і аерокосмічного моніторингу з метою оперативної оцінки стану соснових лісів.

Якщо лісівникам не вдасться в найближчі 3-4 роки зупинити зростання масового всихання лісів, республіку чекають серйозні екологічні проблеми: скорочення лісистості білоруського Полісся, зниження врожайності сільськогосподарських земель, деградація і спустошення Поліського регіону, багаторічні посухи і пилові бурі та інші важкопередбачувані наслідки. Наші ліси є останнім захисним бар'єром на шляху цих негативних змін. Тому турбота про здоров'я лісу сьогодні повинна бути пріоритетним напрямом державної політики.

У нашій країні і НАН Білорусі, зокрема, є великий досвід по створенню мобільних комплексів по оперативному моніторингу стану місцевості. У поєднанні з даними дистанційного зондування Землі, одержуваних з космічних апаратів, мобільні комплекси могли б забезпечити повнофункціональний моніторинг об'єктів місцевості, в т.ч. одного з основних багатств країни - лісового фонду.

Для реалізації цих проектів необхідно звернення Міністерства лісового господарства як основного державного органу управління, що відповідає за стан білоруських лісів, до Ради міністрів про виділення необхідних бюджетних коштів вже в цьому році на:

- розробку методики оперативної оцінки стану соснових лісів з використанням засобів аерокосмічного моніторингу, а також експериментального зразка мобільного комплексу і його подальшого тиражування для областей Білорусі, які найбільше постраждали від всихання соснових лісів, а також для національних парків і заповідників республіки;

- виділення лісгоспам додаткового бюджетного фінансування для проведення лісозахисних робіт, яке в даний час в середньостатистичному лісгоспі становить 0,1-0,2% видаткової частини бюджету і не залежить від лісопатологічного стану лісового фонду;

- розробку Державної програми щодо комплексного вирішення проблеми всихання соснових лісів Білорусі, держзамовниками якої могли б виступити Міністерство лісового господарства, Національна академія наук Білорусі і Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

ТАКИМ ЧИНОМ, для вирішення проблеми стабілізації стану лісового фонду доведеться задіяти значні держресурси, і в першу чергу - інтелектуальні. Потрібно мати чітку і науково обґрунтовану стратегію дій. А поки її немає - кожен місяць поточного року обходиться нашій республіці в 1 млн м3 мертвого соснового лісу.


Джерело:
https://neg.by/novosti/otkrytj/bedstvie-v-lesu