Планове «лісове Дебальцеве…» – Микола ЗАВАДА

Плановим було названо відведення наших військ з Дебальцевого, яке так трагічно закінчилося...


До масштабного масового всихання сосни Україна йшла останніми роками особливо прискореними кроками. Нині держава повинна знайти кошти, щоб перейти на наукове ведення лісового господарства, а не ганьбити себе перед Європою та світом за ці страхіття в лісі. І починати виховувати ліс своєчасними санітарними заходами. Думка, що немає нині необхідності втручатися у природний процес розвитку лісу надзвичайно шкідлива, адже більшість наших лісів створені штучно.

Трохи історії

«Винуватцю» всихання сосни верхівковому короїду, який «мовч­ки» сприйняв всю вину на себе, у цьому році виповнилося 190 ро­ків. Попутники, про яких мова піде далі і без яких «він був би не він», не набагато від нього молодші. У 1827 році людство з ним познайо­мив шведський ентомолог Гіллен-хол, давши йому назву короїд вер­хівковий. Цей короїд за своє довге життя бачив стільки раз так зване потепління, що перелік остан­нього зайняв би багато часу. Але проблем від цього 3-4-мм жучка ні для кого до цього часу не було! Навіть вже і після відомих бага­тьом з нашого покоління людям глобальних посух у 1932 та 1946 роках. А ліс навіть після такої по­сухи ні в 1946, ні в 1947 не всихав. Чому? Зокрема і тому, що батько- лісник своєчасно робив освітлен­ня, прочистки і прорідження. Про верхівкового короїда ніхто не чув. Нині забули, що лісник не лише охоронець, а й захисник лісу (від­повідальний за здоров’я та ліку­вання насаджень).Дерибан лісів України, що по­чався у 50-60-десяті роки минуло­го століття призвів до того, що нині державі (Держлісагентству) нале­жить всього 68% лісів України. І то «з відчуженням», «без відчуження» з лісами Національних парків та природних заповідників. У пер­спективі планується розширення багатьох парків та створення но­вих для охорони ...птахів. Це при тому, що навіть межі існуючих ПЗФ встановлені лише на 25%. Люди недарма говорять: «У семи няньок дитя без ока». Дійшло вже до того, що на вході до деяких «відчужених» лісів потрібно вивішувати оголо­шення: «Обережно! Падаючі дере­ва!». Небезпечним є твердження, що можна на все це не звертати уваги, оскільки сухостійні дерева вже не заселяються стовбуровими шкідниками (В.Л. Мешкова).

Білоруси ж відпускають сухос­тій населенню ще свіжим на коре­ні. У них верхових пожеж у лісах гарантовано не буде, окрім тих, що можуть перейти до них від нас. За­лишений же нами сухостій через два-три роки взагалі не дозволить що-небудь робити в лісі. Нарешті, хто має відповісти за втрачені мі­льярди (хоча б враховуючи різниці у виході ділової деревини при ви­біркових санітарних рубках у нас і в білорусів)?

Достатньо тривалий час мала прихильників, особливо серед екологів, концепція: «Мертвая древесина - синоним живого леса», яка продовжувалася аж поки не спалахнула ця «біологічна пожежа 2017» (цей термін замість «коро- їдне всихання сосни», що характе­ризує масове всихання соснових насаджень надійшов в Україну з Бі­лорусі і досить швидко прижився) і в журналі Science стали з’являтися статті про те, що нетто-джерелом вуглецевих викидів можуть бути... і ліси. У нашому реальному жит­ті ліси «не можуть бути», а вже є такими, що продукують С02 і СН4. Наприклад, Національний парк Шумава (Чехія) та урочище Луги Кам’янського лісництва Прилуць­кого лісгоспу на Чернігівщині (ліс з відчуженням і без відчуження з Ічнянським національним пар­ком). Там ви побачите насправді, що таке «мертвая древесина». Це небезпечно. Йде зима, а лімітів на рубки станом на 01.11.2017 ні Ічнянський національний парк, ні лісгосп не отримали. Люди кричма кричать: «Де взяти дрова на опа­лення? Такого марнотратства при всіх владах не було!»

Нові дані показують, що погли­наюча здатність лісів також суттєво переоцінювалася із-за недооцінки втрат, пов'язаних з загибеллю лісів від шкідливих комах - представни­ків самого багаточисельного класу тварин у лісах. Достатньо пройти­ся по навіть тільки ослабленому сосновому лісі, як можна помітити, що йдеш по килиму із ще зелених частин крони. Вони - результат додаткового живлення цього ж таки верхівкового короїда, лубоїдів-стригунів, чотиризубчастого гравера та короїда згарищ. Звідси - все менша і менша поглинаюча здатність обстриженої крони.

Складові «Плановості»

1. Санітарні правила у лісах України 1995 (Постанова КМУ від 27 липня 1995 № 555).
Тривалий час (20 років!) ліси України жили, хворіли та лікува­лися за цими правилами. Пункти: 6, 11, 12 цих Правил абсолютно іг­норували лісову науку! А п.10 вза­галі за межею здорового глузду: «Вибіркові санітарні рубки прово­дяться в тому випадку, якщо при них вирубується не менше 5 куб. м на 1 га?!». Згадаймо: «Надобность в той или иной санитарной рубке выявляется при осмотре действи­тельного состояния более старых древостоев» (академик-таксатор М. Анучин, журнал «Лесное хазяй­ство и охрана природы», Москва, 1986 р.). Відчуваєте тепер чий це «вплив» був на згадані Правила з п’ятьма кубометрами на один гектар? Жодного посилання на українську лісівничу науку! Це вже насторожувало, оскільки в середньовіковому насадженні потріб­но було б, щоб всихало не менше п’ятдесяти дерев на 1 га і тільки тоді можливі були санітарні руб­ки?!

2. Постанова КМУ від 12 трав­ня 2007 № 724 «Про затвер­дження Правил поліпшення якіс­ного складу лісів» за підписом прем’єр-міністра В. Януковича.

Як можна за такою кількіс­тю погоджень здійснювати своє­часні санітарні захисні заходи? В результаті, в багатьох випадках «пожежа» починалася і буде почи­натися саме в лісах Мінприроди, Мінагрополітики (ОДА). Більше половини лісів країни створені людиною та потребують посиленого професійного нагляду та догляду. Вікова структура лісів історично склалася під впливом залісення великих площ-зрубів після Другої світової війни, створення нових лісів на значних площах у 50-70-х роках минулого століття. Найбіль­шу питому вагу у насадженнях нині мають середньовікові деревостани (45%). Це по суті монопольна система, якій вижити дуже важко, як і всякій іншій монопольній сис­темі. І ще: що таке наші соснові насадження у віці 40 р.±? Гляньте з вікон транспортних засобів, навіть не заходячи до лісу. І ви побачите: «Тонке, довгоноге, та ще й на лихо сердечне хитає чимось, що схоже на крону». Всі вони жили і живуть в останні десятиліття самі по собі. А є, між іншим, правило Юнака (за академіком П.С. Погребняком, Общее лесоводство, 1968, стор. 402): «Починати в них прорідження якомога раніше, проводити часто і помірно». На представлених са­мим собі, своєчасно не зріджених густих насадженнях негативний вплив надмірної густоти буде відчуватися до кінця їхнього життя. При своєчасних зрідженнях, до того ж, приріст сосни збільшується аж на 33%. Основним завданням прорідження є формування стов­бура і крони.

3. Правила рубок головного користування в редакції 2011 року з максимальним обмеженням площ лісосік.

У результаті їх - збільшення кількості рубок і відповідно, збіль­шення протяжності узлісь. Це че­кає і на суцільні санітарні рубки з обмеженими площами. На перший погляд спроба перейти на ство­рення лісів природним поновлен­ням надзвичайно перспективна, але без своєчасних лісозахисних заходів (вибіркових санітарних ру­бок) залишений між рубками ліс швидко перетвориться на дрова. Стіни лісосік швидко стануть ре­зерваціями тих же стовбурових шкідливих комах.

4. Закон України «Про внесен­ня змін до деяких законо­давчих актів України щодо охо­рони тваринного світу» (№ 322 від 09.07.2015).

Дещо з цього Закону: - «У пе­ріод масового розмноження диких тварин з 01 квітня до 15 черв­ня забороняється проведення ...санітарних рубок» (сезон тиші).

Виконання цієї заборони протягом двох останніх років особливо по­сприяло появі масового сухостою сосни. Професіонали лісу знають, що саме ці терміни є критичними періодами розвитку перезимував­ших популяцій стовбурових шкід­ливих комах хвойних, у тому числі, верхівкового короїда і Ко на сосні. Пане Борейко, «тиша» буквально за два роки швидко призвела до того, що тепер на великих всихаючих площах з осередками верхівково­го короїда і його Ко немає де жити «Вашим» диким птахам, кажанам, рукокрилим, багатоніжкам, зем­новодним, молюскам, глухарям, білкам, чорній лелеці та ін. Одно­часно з усіх сторін (Сарни, Маневи- чі, Новоград-Волинський, Іванків, Боярка) чується волання лісівників: «Просимо Уряд внести зміни до за­конодавства щодо порятунку хвой­них». Це по Вашому, пане Борейко, також контрреволюція реформам?

5. Рішення Уряду від 11 трав­ня 2016 року, який підтри­мав пропозицію Мінприроди (Міністра О. Семерака за присут­ності бувшого в. о. Голови Держлісагентства X. Юшкевич) щодо припинення санітарно-оздоров­чих заходів (рубок) у лісах України.

Основою послугували чутки про «Комерційне вирубування лісу під виглядом санітарного». Хоті­лось би знати прізвище автора чи авторів цієї «основи-чутки». Пане О. Семерак! Його не тільки чути, але й видно вже навіть з вікон транспортних засобів. Страшні наслідки від цього Рішення зараз очевидні всім. До того ж, після Ва­ших, пане О. Семерак зізнань, що: «Державна екологічна інспекція неефективна, часто некомпетент­на і скомпрометована корупцією структура» висновок однознач­ний: екологізація повинна відбу­ватися тільки за принципами нау­ки. Ніякої політики стосовно лісів! І ще, в чому автор з Вами ніколи не зможе погодитися, коли Ви стверджуєте: «Свідомість укра­їнців здебільшого залишається «совковою» та «ущербною». Упев­нений, що майбутнє це спрос­тує обов’язково! Ніхто з класиків лісівництва, в тому числі, лісові ентомологи ніколи не були проти «тиші» у листяних лісах України (дубових, букових тощо). Завжди рекомендувалося здійснювати в них санітарні рубання тільки в осінньо-зимовий період. Що ж стосується хвойних лісів, то ще з 1926 року (З.С. Голов’янко, М.М. Падій та інші лісові ентомологи) були єдині: «Найбільш ефективні у них основні санітарні рубання саме в травні - першій половині червня». Мова йде і про одночас­ну реалізацію заготовленої лісо­продукції та вивезення її з лісу. При подвійній і більше генераціях стовбурових шкідників необхідни­ми являються також осінньо-зи­мові рубання. Тиша і птахи будуть тоді, коли буде ліс!

6. Санітарні правила у лісах України в 2016 (Постанова КМУ від 26 жовтня 2016 № 756).Наводжу деякі пункти з нових Правил та короткі коментарі до них. Пункт 14 «Сухостійні, відми­раючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження шкідниками дерева відбираються для рубки до масо­вого заселення їх стовбуровими шкідниками». Коментар: сухос­тійні дерева не пошкоджуються шкідниками і більше того, масово їх не заселяють. Вони це зробили ще «до того». Подальше коменту­вати зміст цього пункту означа­ло б не поважати автору самого себе. Це знав найслабкіший мій студент! Пункт 17: «Під час відбо­ру свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки вра­ховуються загальний стан таких дерев». Коментар: «Що це за «за­гальний стан дерев»? Як він вза­галі визначається і ким?». Пункт 27: «Суцільні санітарні рубки про­водяться лише в деревостанах, в деревостанах, в яких проведення вибіркових сані­тарних рубок призведе до змен­шення повноти насадження нижче 0,1». Коментар: 3 яких досліджень взялося це 0,1? Хто автор? Адже це прямий шлях українського лісу до дров’яної петлі. Це втрачені робочі місця, менші відрахування до місцевих бюджетів. Нарешті, все більш і більш швидке щорічне зростання чисельності популяцій стовбурових шкідників. Чомусь таксаторам, екологам, журналіс­там раптом закортіло стати «ліка­рями лісу»?! В якій країні це мож­ливе?

7 Державна цільова Про­грама «Ліси України» на 2010-2015 рр. затверджена КМУ від 16.09.2009 № 977 з сумою фінансування 21,9 млн грн.Її завданням було: «Підви­щення стійкості лісових екосис­тем, забезпечення захисту лісу, зменшення обсягу суцільних са­нітарних рубок». Де результа­ти цієї Програми? Пройшло вже два роки! Не зрозуміло куди буде спрямований ще один черговий чотирирічний проект Продоволь­чої та сільськогосподарської ор­ганізації (ФАО) ООН з техногенної допомоги Україні із захисту лісів та степів із бюджетом 12 млн дол. США? (Мінприроди). Малоймовір­но, що знайдеться серед них і для Держпісагентства хоча б 710 млн грн, так необхідних для ведення лісового господарства і не виділе­них у новому бюджеті на 2018 рік? Малоймовірно також, що щось перепаде й від реалізації в Україні в 2019-2021 роках ще від одно­го проекту (ФАО) ООН з бюдже­том 4,4 млн дол. США по захисту українських ґрунтів від впливу клі­матичних змін (Держгеокадастр)? Хоча відомо, що ліс є захисником ґрунту, а він, на жаль, нині хворий.

І його потрібно лікувати, поки ще не пізно.

8. Закон України «Про оцін­ку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2069-VIII.

Закон не обговорювався в експертному середовищі, що за­ймається лісовими проблемами. Ухвала його пройшла непомітно. Введення в дію відбудеться 18 грудня 2017 року. Його лісова частина: «Забезпечення екологіч­них прав громадян, держекоек- спертиза на призначення рубок, тривала (від 110 до 140 календар­них днів) процедура обговорення із громадськістю «планової діяль­ності» (в тому числі, і суцільних са­нітарних рубок понад 1 га). Будь- яка дієздатна особа незалежно від її освіти та місця проживання після 18 грудня зможе через свою думку впливати на рішення щодо цієї «планової діяльності». Без отримання висновку з ОВД (оцін­ка впливу на довкілля) планова ді­яльність Законом забороняється. Строки надання висновку з ОВД видається об’єкту господарювання протягом 25 днів з дня завершення громадського обговорення. Тепер ця планова законодавча здача лісів, на превеликий жаль, вже попутно зачепить і наші дендропарки - кра­су і гордість України. Своєчасність профілактичних рубок виховання їм аж ніяк не вдасться здійснюва­ти. Так і хочеться знати, хто із лісів­ників причетний до цього Закону. Адже всі попередні Закони цьому черговому Закону і в «підметки не годяться».

9. Паперова «екодемагогія». Україна ігнорує виклики часу щодо проблем клімату та довкіл­ля. Вона стрімко скочується в рей­тингу по індексу «Протидія змінам клімату» (46 місце). Згідно з остан­німи дослідженнями університету Делавера, США, спрацьовує пар­никовий ефект від гниючої дере­вини в лісі при виділенні нею над­мірної кількості СН4, яку листова поверхня нинішнього лісу не може повністю депозувати. Якщо сус­пільство і лісова наука і далі будуть на гачках глобального потепління, СН4 і С02 - всі зусилля допомогти українському лісу будуть марними.

Українська лісівнича наука нині переживає складні часи. Дивна доля чекала на запропонований проект прикладного дослідження «Інтегрована оцінка санітарного стану лісових насаджень Полісся та Лісостепу України, рекомендації щодо його поліпшення» (згідно з наказом Міносвіти і науки України від 30.06.2016 № 717). Так і зали­шилося невідомим, на який інший Проект він був замінений рішен­ням вченої ради НУБІП України. Його актуальність у свій час також не потребувала особливих дока­зів. «Біологічна пожежа 2017» ще раз підтвердила, що запропоно­вані рекомендації були б і нині як ніколи корисні Україні.

Пройшло більше двох років від наказу ректора університету С.М. Ніколаєнка про створення навчально-науково-виробничої лабораторії діагностики та дорадництва з проблем патології лісу, виконувати який «свої» ж і не збираються.

Щоб вірно поставити діагноз даного всихання і вияснити, чи на­справді верхівковий короїд є єдиним звинуваченим виконавцем цієї «пожежі», потрібно зробити «розтини тіл вмираючих сосен». В лісовій ентомології ця процедура носить назву «Аналіз модельно­го дерева». Автор все своє жит­тя займався цими «розтинами». Ніхто не задає питання і не відпо­відає на нього: «Чому ніяку іншу деревну рослину, крім сосни, не вибрало у нас глобальне потеплін­ня»? Якби при цих розтинах були присутні екологи, представники громадськості, вони наочно впев­нилися б, що в даному випадку присутній один варіант всихан­ня - верхівковий. Звинувачувати у цій «біологічній пожежі» одного верхівкового короїда просто не­професійно. Особливості всихан­ня: а) в 40-50-річному віці сосну в кроні починають заселяти на гілках звичайний, чотризубчастий та за­хідний гравери, двозубчастий ко­роїд (винуватці всихання і ялини); б) сосни 60-річні й старші до зга­даних добавляються в кроні малий сосновий лубоїд, синя златка, со­сновий жердняковий довгоносик. Вже після них «перерізає горло» соснам верхівковий короїд. Ви­ходячи з цього, особливо важли­вим стає питання про необхідність обов’язкової нагайної переробки або спалювання решток крони піс­ля рубок всіх хвойних (особливо сосни та ялини). Ці вимоги збері­гаються і при головному користу­ванні.

 

» Короткі висновки 

  1. Враховуючи викладене, ав­тор вважає, що вирішальний вплив клімату на всихання нашого лісу відбувався лише опосеред­ковано через кормову породу з існуючою її недостатньою біологічною стійкістю. Навіть після таких катастрофічних, спекотних 1932 та 1946 років про всихання лісів ніхто не знав. Зате після незначних змін клімату в 2007, 2010 та 2015 роках зразу заговорили про глобальне потепління та верхівкового корої­да. Небезпечно перекладати всю вину за «біологічну пожежу» на змі­ну клімату.
    На представлених самим собі, своєчасно не зріджених густих на­садженнях, негативний вплив над­мірної густоти буде відчуватися до кінця їхнього життя.
  2. Галузь, яка сплачувала держа­ві щорічно не менше 4 млрд грн у вигляді податків і якій не виділялося і під питанням виділення, не буде надано в 2018 році ні ко­пійки - приречена. Скільки ж мож­на принижувати лісівників? Невже і тут російський слід?
  3. Звинувачувати в «пожежі» лише верхівкового короїда непрофесійно. Є у нього мінімум десять «попутників». Починати га­сити «біологічну пожежу 2017» по­трібно не з боротьби з верхівковим короїдом і Ко («з цвіллю»), а з бо­ротьби з нинішнім лісовим законо­давством («з сирістю»).
  4. Бажано, щоб всі свої непро­фесійні лісівничі зусилля еко­логи і Ко направляли хоча б на те, щоб змінити спочатку «вік стиглос­ті» для наших головних деревних рослин. Встановлені вони неначе як для пшениці, кукурудзи тощо. Для сосни встановили 80 років?! А Боженько дав їй 200-250 років. Зробіть їй хоча б сто років. Мож­ливо, це хоч трохи відіб’є бажання скоріше її «прихватизувати», «кон- цесіонувати». Краще допомогли б звернути увагу всього лісового люду на модрину, як замінницю со­сни: 1500 м куб. на гектар і немає на ній верхівкового короїда і Ко.
    Ознаки приреченості сосни не тільки в зовнішньому прояві (зміни забарвлення кори із зеленого на салатовий), айу внутрішньому - синизни деревини, яка розповсюджується з крони до низу, що спричинено переносниками хвороби 
  5. Ми не можемо дозволити, щоб на місці нашого українського лісу з’явився напис: «Загинув че­рез дурість». Петре Олексійовичу, наш Президенте! Вас невірно ін­формували словами щодо досвіду Латвії, Литви та Білорусі. Звідси, певно, і Ваші слова: «Чомусь там лісів не рубають...» (Цитує депар­тамент прес-служби АП слова Гла­ви держави). Рубають багато, але стараються своєчасно. Там, зокре­ма, в Білорусі, під президентським патронатом були прийняті всі так необхідні для цього рішення. Заді- яні сотні харвестерів, форвардерів, сортиментовозів. Люди працю­ють вахтовим методом, оскільки роботи багато і робити її потрібно терміново. Дозволено населенню виписувати деревину для заготівлі прямо на корені. За згодою пре­зидента була спрощена процедура оформлення необхідної докумен­тації для проведення санітарних ру­бок в соснових насадженнях (БЛГ, № 34 за 24.08.2017). Що робити, Петре Олексійовичу, якщо рубка вкрай необхідна, а не законна, і чому таке питання не піднімалося в Івано-Франківську? Ви думаєте, «вони» (інвестори) не бачать, що відбувається з нашим лісовим за­конодавством, його імпульсивніс­тю та невиваженістю? Може, все-таки оголосимо в Україні лісовий надзвичайний стан? Що відчуває при цьому кожен директор лісово­го підприємства, сидячи на «голці» короткострокового контракту, коли в потилицю йому дихає «концесія, приватизація, «мало чотириста!..»? Чи йому до своєчасності лісівничих заходів? Дійсно, питань багато. Ще деякі з них: «Чому із збільшення суцільних санітарних рубок скоро­тилася переробка деревини? Чому не сталося різкого завантаження українських деревообробних під­приємств у зв’язку з припиненням вивезення кругляка за кордон? Чому бояться йти до нас інвесто­ри? Може, вони добре вміють ра­хувати і знають, що ми їм запропо­нуємо в майбутньому за нинішніми законами дрова. Що зробити, щоб у лісах був один господар (держа­ва) з чіткою вертикаллю фахового управління і законами на користь її громадян?
  6. Щорічно лісові навчальні за­клади закликають до себе абітурієнтів. Ставши студентом він думає, що буде працевлашто­ваним (адже 32% лісів не мають спеціалістів з вищою освітою). Але ж це розповсюджена брехня! І чи дасть держава гарантію новоспе- ченому фахівцю, що при ньому під дулом автомата злодії не будуть серед білого дня красти ліс?
  7. Європейська ландшафтна кон­венція, яку Україна підписала в 2006 році визнає: «Зруйновані ланд­шафти провокують психічні розла­ди». Наступна сесія Європейської комісії з лісового господарства ФАО буде розглядати питання погіршен­ня санітарного стану лісів. Підрос­тають ще більші масиви лісу, які не знали у нас в останні десятиліття рубок догляду, не говорячи вже про рубки виховання. Потрібно зверну­ти увагу нашого суспільства на на­уку про ліс, щоб не ганьбити себе перед майбутніми поколіннями.

«Біологічної пожежі 2017» в Україні могло б і не бути. «Якби ми вчились так, як треба, той мудрість би була своя» (Т.Г. Шевченко).

Микола ЗАВАДА 

Лісовий і мисливський журнал,  6-2017, с. 18-22