Європі загрожує зникнення ясенів, попереджають науковці. Ці дерева вбиває грибкове захворювання Халара (Chalara), а також інвазійний жук, що має назву смарагдова вузькотіла златка. Халару викликає грибок Hymenoscyphus fraxineus. Спочатку він пошкоджує листя дерев, потім гілки і стовбур, далі — дерево гине, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.
Зелена вузькотіла златка, фото agroscience.com.ua
Вперше ясеневу хворобу виявили в 1992 році у Східній Європі. Ясеневі ліси поширені в Північній Америці, Європі та Південно-Східної Азії. Від початку 90-х років минулого століття шкідники з Азії — ясенева златка і гриб Халара, почали вражати ліси Америки і Європи. Масштаби вражають. В США щорічні втрати від ясеневої златки досягають одного мільярда доларів. В Європі від гриба гинуть мільйони дерев.
Станом на 2016 рік епідемія вразила майже 2 млн кв. км по всій Європі — від Скандинавії до Італії. В Британії його вперше виявили у 2012 році у вантажі імпортованих дерев, тепер майже 95% ясеневих насаджень Британії потерпає від пошесті — такі дані публікують вчені уNature Ecology and Evolution.
Вчені-лісоводи Науково-дослідного інституту лісогосподарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького розповідають, що ясенева смарагдова вузькотіла златка на батьківщині (на Далекому Сході та в Китаї) заселяє лише ослаблені дерева місцевих та інтродукованих видів ясена. Несподівано невідомими шляхами ця златка у 1990-ті потрапила у Московську область, а нині поширилася вже в Тамбовській області, Орлі та Воронежі, що недалеко від кордону з Україною.
Наші ясени також вражає цей інвазійний грибок, що спричиняє халаровий некроз, який, в в свою чергу вів до майже суцільного відмирання ясена у багатьох країнах Європи. Якщоще до всього приєднується ясенева смарагдова вузькотіла златка, під загрозою існування може опинитися не тільки ясен звичайний, але й пенсільванський, який широко застосовують у захисних насадженнях, зокрема вздовж шляхів.
Фахівці кажуть,на ранніх стадіях симптоми заселення дерев цією златкою виявити важко, оскільки вона спочатку заселяє крони. Коли у нижніх частинах стовбурів виявляються характерні D-подібні льотні отвори, дерева вже практично приречені. На цей час видно й інші симптоми заселення цим шкідником: кореневу поросль, тріщини кори, передчасне пожовтіння та зрідження листя, а також ознаки діяльності дятлів, які знищують личинок і лялечок златки під час зимівлі.
Масштаби пошесті настільки вражають, що фахівці в галузі дослідження і охорони лісів з різних країн, зокрема Данії, Норвегії, Росії, Німеччині, США пропонують створити міжнародний консорціум для порятунку ясенів.
Заходи з порятунку ясенів в числі іншого повинні спиратися на пошук генів стійкості до шкідників і селекцію стійких рослин.
ФОТО з смайту Ресурс
До недавнього часу вогнища ураження одразу двох шкідників не перетиналися. Останнім часом вчені виявили, що вони зустрічаються в європейській частині Росії, і златка тепер рухається на захід. За прогнозами вона буде в уражених грибом ясеневих лісах Європи через кілька років. З іншого боку, американським лісам, де господарює златка, ймовірно, не уникнути епідемії грибка Халара.
На думку колективу фахівців в області лісової генетики, охорони лісів і навколишнього середовища ситуація приймає глобальний характер і вимагає невідкладних заходів на міжнародному рівні.
Пропозиції вчених і пропонований комплекс заходів були опубліковані в журналі Nature Ecology and Evolution.
Рекомендації стосуються посилення і гармонізації заходів фітосанітарного контролю, навчання і підвищення обізнаності фахівців. Важливу роль мають відігравати науково-обґрунтовані підходи до захисту та відновлення ясеневих лісів.
Одним з головних інструментів повинна стати генетика, і особливо така її область як геноміка. В одному і тому ж лісі серед дерев спостерігається висока різноманітність по стійкості до шкідників. Завдання вчених виявити генетичні маркери стійкості та розробити генетичні тести, які дозволять оперативно знаходити стійкі дерева і використовувати їх для відновлення лісів.
«Дана проблема добре ілюструє важливість спільних міжнародних досліджень. У США є досвід боротьби зі златкою, в Європі — з Халара, і лише в Росії — з обома шкідниками. Тільки об’єднаними зусиллями можна врятувати ясени. Їх зникнення катастрофічно вплине на біорізноманіття. З ясенем європейським, наприклад, пов’язані більше тисячі видів, включаючи інші види рослин, а також грибів, комах, птахів і ссавців. При цьому в різних дослідницьких групах вже є наукові розробки, які можна використовувати в боротьбі з комахами-прибульцями.
Велику роль в цьому питанні повинна зіграти геномика, яка дозволяє виявити генетичні механізми стійкості і зрозуміти складні взаємодії в системі паразит-господар. Аналогічні дослідження вже проводяться в СФУ і Красноярському науковому центрі СО РАН», — розповідає співавтор публікації професор Геттінгенського і Техаського університетів, провідний науковий співробітник Інституту загальної генетики ім. Н.І. Вавилова РАН, керівник центру геномних досліджень та лабораторії лісової геноміки Сибірського федерального університету Костянтин Крутовський.
Вчені також звертаються до досвіду американських фахівців. Біологи розповідають про використання маленьких ос, які знищують ясеневу златку, завезену зі східної Азії. Проте вони ефективні лише на молодих ясенах з тонкою корою. В Росії використовують жука-наїзника. Завдяки йому шкідник там майже зник.
Вчені впевнені, що всі наукові передумови для порятунку ясеневих лісів вже створені. Бракує координації зусиль, якою і повинен зайнятися міжнародний консорціум, створений під егідою відповідних урядових та неурядових організацій Північної Америки і Євразії
19.12.2018
