Самшит в небезпеці

Новий небезпечний шкідник – самшитова вогнівка

На території Львівської та Закарпатської областей в 2018-2019 роках спостерігається значне пошкодження кущів самшиту гусеницями небезпечного інвазійного шкідника – самшитової вогнівки.

Самшитова вогнівка (Cydalima perspectalis) – полівольтинний вид (тобто утворює кілька поколінь протягом року), її розвиток проходить дуже швидко – в Центральній Європі розвивається 2 покоління протягом року, в Китаї – 3-5 поколінь, на Кавказі 2-4 покоління. Самки відкладають яйця зеленувато-жовтого кольору купкою на нижню сторону листків самшиту.

Гусениці – зеленувато-жовті з поздовжніми широкими чорними та тонкими білими лініями, вкриті жорсткими рідкими волосками, з чорною головою (рис. 1). Гусениці останнього віку можуть бути жовтувато-коричневими.

Рис. 1. Гусениця самшитової вогнівки
Фото Крамарця В.О.

Живлення листками самшиту призводить до того, що в гемолімфі гусениць нагромаджуються отруйні алкалоїди, тому їх не їдять птахи. Гусениці першого віку вигризають м'які тканини листка знизу, залишаючи непошкодженим верхній епідерміс (у вигляді прозорих білих смужок), що є характерною ознакою появи личинок на самшиті (рис. 2).

Рис. 2. Типові пошкодження листків самшиту молодими гусеницями (першого-другого віку)
Фото Крамарця В.О.

Пізніше гусениці обгризають листки повністю, залишаючи центральну жилку та, інколи, і зовнішні краї листка. Пошкоджені гілки облітають шовковими нитками, на яких можна помітити екскременти гусениць (рис. 3) та чорні головні капсули, котрі вони скидають в процесі линьки. Заляльковуються між пошкодженими листками в коконах із шовкових ниток.

Рис. 3. Пошкодження самшиту гусеницями самшитової вогнівки
Фото Крамарця В.О.

Метелики з розмахом крил до 4 см. Відомі дві кольорові форми імаго (рис. 4): основна має білі крила із коричневою облямівкою по краю, інша (так звана "меланістична" форма), яка трапляється рідше, – має коричневі крила, із фіолетовим відблиском.

Рис. 4. Імаго самшитової вогнівки:
а – типова форма; б – меланістична форма

Фото Мацях І.П.

Зимують гусениці 2-3 віку, в павутинному коконі між склеєними до купи листками (рис. 5).

Рис. 5. Гусениця, яка зимує в коконі із шовкових ниток
Фото Мацях І.П.

Основними кормовими рослинами самшитової вогнівки є різні види самшиту. Однак гусениці можуть також живитися листками декоративних рослин – піроканти і бруслини Форчуна (Euonymus fortunei).

Для боротьби із самшитовою вогнівкою в населених пунктах можна використовувати будь-які інсектициди контактної дії – гусениці живуть відкрито, тому швидко гинуть під час проведення хімічної боротьби. З погляду зменшення негативного впливу на середовище та, враховуючи те, що обробки проводяться в населених пунктах, доцільним є застосовування інсектицидів:

  • група синтетичні піретроїди – Ціпервіт (Ціперметрин), Дельтаметрин;
  • неонікотиноїди – Актара (Актор), Конфідор-максі, Оперкот Акро;
  • авермектини – Проклейм;
  • двокомпонентний препарат – Енжіо.

Обробки доцільно проводити ввечері, щоб зменшити негативну дію на бджіл та корисних комах. Якщо поряд є пасіка – у літній період на час обробки самшит варто накривати агроволокном. Кущі треба обробити потужним струменем, під достатнім тиском – потрібно щоб розчин препарату проникав глибоко в середину куща. Першу серію обробок треба провести весною з інтервалом 2 тижні, протягом літа повторити 2-3 серії (кожна серія із 2 обробок з інтервалом між ними 1,5-2 тижні). Якщо є перші ознаки пошкоджень, то кущі самшиту доцільно обробити навіть восени – гусениці можуть живитися практично до перших морозів, тому чим більше гусениць в цей період буде знищено, тим менше їх перезимує.

При боротьбі із самшитовою вогнівкою варто підкормити кущі самшиту безазотними добривами, з тим щоб підсилити кореневу систему і забезпечити наступну регенерацію пагонів.

Крамарець В.О., канд. с.-г. наук, доцент каф. лісівництва Національного лісотехнічного університету України;

Мацях І.П., канд. біол. наук, докторант каф. лісівництва НЛТУ України.