Проблемою всихання ясена займаються на міжнародному рівні.

У Дубровнику (Хорватія) 12 – 18 квітня 2015 року відбулась чергова конференція в рамках європейського проекту COST ACTION FP1103 FRAXBACK “Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства”.

З метою узагальнення даних щодо цієї хвороби чотири роки тому європейські вчені започаткували унікальну акцію – міжнародний проект COST ACTION FP1103 FRAXBACK “Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства”, у якому беруть участь 32 країни Європи, Канада, Японія, Китай, Сполучені Штати Америки, і який об’єднує дослідження по вивченню патогена ясена і шляхів ведення лісовогогосподарства з метою обмеження розповсюдження хвороби. Ми вже не раз приводили репортажі з конференцій по цьому напрямку. На цей раз чергова конференція відбулась у Дубровнику, де прийняли участь 122 представника з 38 країн. Від Україні участь в конференції приймала експерти проекту, директор ДСЛП «Харківлісозахист», канд. с.-г.  наук Катерина Давиденко та старший викладач  кафедри  лісової  патології  Львівського лісотехнічного  університету к. б. н.Ірина Мацях. Інформацію щодо хвороби, а головне – фото і відеоматеріали можна подивитись на сайті проекту FRAXBACK – http://www.fraxback.eu/

Основні дослідження європейських вчених спрямовані на вивчення циклу розвитку збудника хвороби, вірулентності окремих штамів, сприйнятливості окремих видів і популяцій роду Fraxinus sp. до інфекції, а також на розробку рекомендацій щодо запобігання негативних наслідків поширення хвороби для лісовихекосистем.

Значну увагу європейські вчені також приділяють розповсюдженню інформації про хворобу для лісівників, власників лісових угідь, фермерів, адміністрацій міст і селищ тощо – тобто всіх, хто має хоч якесь відношення до лісу.

Масове всихання ясеневих насаджень у Європі викликане збудником Hymenoscyphus fraxineus(анаморфа Chalara fraxinea) відомо нині у понад 25 країнах Європи, з 2010 року – і в Україні. Молекулярними методами підтверджено наявність збудника хвороби у Харківській і Сумській (Davydenko et al., 2012), а за макроскопічними характеристиками – у зразках із Львівської, Івано – Франківської й Тернопільської областей (Мацях І., 2014). Основними симптомами хвороби є поступове відмирання крон, некротичні плями на корі пагонів, знебарвлення деревини та листя, некрози листя, передчасне опадання листя, некрози стовбура.

Ще у 2005 році основною гіпотезою більшості вчених було походження патогену з іншого континенту. А у 2012 році група швейцарських вчених підтвердила, що цей гриб був описаний в Японії Hosoya et al. ще у 1993 році.

Останні дослідження показали, що стійкість ясена до всихання, причиненого H. raxineusє незначна, і навіть дерева з високою резистентністю можуть демонструвати 10 – 15 % всихання крони. Але з іншого боку, ясен звичайний, як правило може бути дуже конкурентоспроможними при природній регенерації і щільність саджанців у північних країнах може досягати до 150 000 саджанців на гектар. Таким чином, існуючі ясеневі насадження природного походження можуть стати основним джерелом порівняно стійких і генетично різноманітних дерев, які, як правило, в змозі зберегти свою конкурентоспроможність.

Докладнішу інформацію про зміст конференції можна знайти за посиланням http://lisozahyst.org.ua/?p=763

Прес – служба ДСЛП «Харківлісозахист»