🟢Ткач (Acantholyda erythrocephala L.) – є представником родини пильщиків. Цей вид поширений у субарктичному регіоні, включаючи Європу, Сибір, Кавказ і Середню Азію, та зустрічається на різних хвойних породах, зокрема ялині, ялиці та модрині . Дорослі особини активні навесні (березень–квітень), коли самки відкладають яйця в хвої. Личинки розвиваються та живляться хвоєю протягом протягом квітня–червня. У липні–серпні дорослі личинки зариваються у грунт, де формують конони для зимівлі та впадають в стадію діопаузи, зазвичай це триває 1 рік, але окремі особини можуть залишатися в такому стані до двох років, що забезпечує виду високу стійкість до несприятливих умов.
🟢Шкодочинність виду проявляється у масовому поїданні хвої, що призводить до її пожовтіння, некрозу, своєчасного опадання та сутєтвого ослаблення всього дерев. Інтенсивна дефоліація послаблює природні захисні механізми дерев, що може привести до супутнього зараження іншими шкідниками, грибами чи патогенами. Найбільш схильні до ураження молоді насадження, де повторні зараження протягом кількох років можуть в рази зменшити річний приріст дерев.
🟢Як мінімізувати шкоду?
🔘Моніторинг, використання пасток для відлову комах, або систематичні огляди ділянок допоможуть на ранніх етапах ураження виявити шкідника, та змкншити зону ураження.
🔘Біологічний контроль, використання біопрепаратів для боротьби з шкідниками, або введення на ділянки ентомофагів таких як їздці, або ж нематод, допоможе природнім шляхом без шкоди для екосистеми контролювати популяцію шкідників.
🔘Хімічний контроль, допоможе ефективно боротись з шкідниками, проте має суттєвий негативний вплив на інші в тому числі корисні організми, та екосистему в цілому .
🔘Агротехнічні методи, оскільки зимує ткач в підстилці, в цей час можна провести механічне руйнування коконів шляхом оранки на ділянках де є для цього можливість.
