🪳Xylotrechus rusticus – Євроазійський вид, поширений від Іспанії до Японії. Вперше цей вид був описаний Карлом Ліннеєм у 1758 році. Трапляється кліт у низинних заплавних лісах, де він розвивається на листяних деревах (тополя, верба, осика). Також цей вусач поширений в передгірських та гірських лісових ділянках, де він надає перевагу буку. Вид дуже мінливий за забарвленням ніг та надкрил.
♻️Життєвий цикл
Личинки X. rusticus розвиваються в гілках і стовбурах ослаблених, всихаючих, мертвих, вирваних з корінням, зрубаних або повалених листяних дерев. Визначити личинку за формою ходів задача не легка, оскільки вони можуть певною мірою відрізняються між собою. Розвиваючись у листяних деревах, личинки створюють неправильні ходи між корою та заболонню, де здебільшого прокладають лише короткий хід у деревині, який проходить через комірку лялечки та закінчується вихідним отвором. У деревах з м’якою деревиною (тополя, осика, верба) ходи в деревині набагато довші, личинки часто повертаються до флоеми та знову проникають глибоко в деревину під час живлення. У випадку одночасного заселення декількома личинками дерево гине. Зимує X. rusticus в деревині, на стадії личинки або лялечки. Період активності імаго триває з кінця травня до початку вересня, їх можна часто помітити на поверхні стовбурів та гілок ослаблених, звалених, відмерлих деревах переважно із сонячної сторони.
🪵Личинки цього виду заселяють мертві дерева, що прискорює процес розкладання деревини, та є важливим елементом в підтриманні життєздатності лісових екосистем.
🔶Проте шкода, яку X. rusticus чинить для лісового господарства, безпосередньо пов’язана з харчовою активністю личинок. Вони заселяють ослаблені, але ще живі дерева, та поїдать деревину бука, в’яза, верби, тополі, липи та інших, руйнуючи структуру дерева, Ослаблене дерево не може ефективно протистояти негативному впливу інших чинників (в тому числі шкідникам), відновитись та продовжити ріст, що призводить до його відмирання. Водночас личинки створюють чисельні ходи, чим зменшують цінність заготованої деревини. А в разі росту популяції та формування осередків ураження, цим шкідником може бути заподіяна суттєва шкода деревині, що водночас тягне за собою значні економічні втрати.
🛡Методи боротьби
🔹 Моніторинг. Використання пасток для відлову комах дає змогу виявити шкідників що населяють насадження ще до формування осередків ураження (в тому числі і імаго X. rusticus).
🔹 Санітарні заходи. Своєчасне видалення з лісу ослаблених, хворих, зламаних і вже мертвих дерев, які є потенційним субстратом для розвитку личинок.
🔹 Біологічні методи. Найбільш пріоритетні та ефективні оскільки ґрунтуються на природних механізмах у лісових екосистемах (застосування бактеріальних, грибних препаратів та ентомофагів, приваблення і охорона птахів, кажанів та інших комахоїдних тварин)
