🪵Лісові екосистеми — це складний симбіоз, у якому навіть такий здавалося-б непотрібний елемент, як мертва деревина, відіграє дуже важливу роль.
🟢Мертва деревина? Під цим терміном розуміють усі дерева та їх частини, які втратили життєздатність: пеньки, сухі гілки, стовбури, повалені дерева, гниючі рештки… Проте навіть коли дерево відмирає, воно продовжує виконувати важливі функції для екосистеми. Наприклад, вони стають середовищем для існування багатьох організмів (комах, птахів, гризунів…). Повалені дерева захищають ґрунт від ерозії, затримуючи вологу під час дощів, а в процесі гниття віддають накопичені речовини для росту нових рослин.
🟢У випадку, якщо в насадженнях відсутня мертва деревина, це призводить до зниження популяції дрібних організмів, поступового збіднення ґрунтів та деградації всієї екосистеми.
🟢Проте є й інша сторона медалі — шкідники.
Деякі шкідники використовують мертву деревину як середовище існування. Наприклад, личинки короїдів розвиваються в гниючих стовбурах, що може призвести до формування осередків зараження, розростання популяції шкідників та подальшого пошкодження послаблених, але ще живих дерев.
🟢Однак та ж мертва деревина водночас є середовищем існування ентомофагів (хижаків), які регулюють чисельність популяції природнім чином. І видалення мертвої деревини без необхідності може порушити цей баланс, а також призвести до збільшення популяції шкідників та подальших спалахів ураження.
🟢Ризики через надмірне накопичення: у разі масового відмирання лісів (наприклад, через вітровали, буреломи, пожежі або в результаті військових дій) кількість мертвої деревини стає надмірною та може перетворитися на інкубатор для шкідників.
🟢Підсумувавши все, можемо прийти до висновку, що мертва деревина може бути як джерелом ризиків (при надмірному накопиченні), так і необхідним елементом екосистеми. І ключовим у цьому є свідоме управління, з урахуванням локальних умов.
