Науковці продовжують вивчати питання біологічних методів боротьби з короїдом

Під час досліджень усихання соснових лісів внаслідок їхнього ураження короїдами (переважно верхівковим та шестизубчастим) наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА та члени Житомирської філії МАН (СШ №5 м. Житомир) збирали зразки комах-ентомофагів з метою вивчення їхнього видового складу та кормової спеціалізації. Згадане питання для осередків короїдного всихання хвойних насаджень в Україні виявилося вивченим лише фрагментарно – для смерекових лісів Карпат у 1960-х роках (А. Гіріц). Для соснових насаджень країни такі дані відсутні.

Усього протягом 2018 р. дослідниками було визначено 29 видів комах-ентомофагів з п’яти рядів – Перетинчастокрилі (оси), Двокрилі (мухи), Верблюдки, Напівжорсткокрилі (клопи) та Жорсткокрилі (жуки). За чисельністю видів переважали жуки – 17 видів з 8-и родин. Ще близько 10 видів ентомофагів (переважно Перетинчастокрилих – їздців) знаходяться нині на стадії визначення. Значну допомогу у визначенні ентомофагів нам надали співробітники Інституту зоології ім. І.Ф. Шмальгаузена НАН України – к.б.н. Л. С. Черних, к.б.н. А. Г. Котенко та к.б.н. В. Ю. Назаренко.

Для практичного лісозахисту важливими є такі показники: чисельність кожного виду ентомофагів на одиниці площі всихаючого сосняка, частота зустрічності виду (постійності присутності) у всіх осередках усихання. Виявлено, що найбільшою чисельністю та зустрічністю в осередках усихання сосняків, уражених короїдами, характеризувалися: мурахожук – до 40 імаго та личинок на 1 дерево; чорнотілка руда соснова та чорнотілка руда видовжена – в осіннє-зимових скупченнях – до 130 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні стафіліни – до 110 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні гістеріди – до 20 шт./дм2. При цьому виявилося, що лише мурахожук знищує короїдів на всіх стадіях їхнього розвитку, а решта перелічених видів – переважно на стадії яєць та личинок молодшого віку.

Слід мати на увазі, що використання комах-ентомофагів є ефективним виключно на стадії початкового ураження певної ділянки соснових насаджень короїдами при співвідношенні чисельності популяцій ентомофага та короїда 1:3 – 1:5. Але коли чисельність популяції короїда вже знаходиться на піку (2,5 тис. імаго на 1 дерево і більше), відповідно, спостерігається сильне ураження та всихання багатьох дерев сосни у виділі. У цьому випадку врятувати його від короїдів за допомогою ентомофагів неможливо. Також слід наголосити на загальноекологічній закономірності – пік чисельності ентомофагів в осередку короїдного всихання спостерігається з певним запізненням відносно корму (короїдів) – коли чисельність популяції короїда вже пішла на спад, але ще залишається значною. Таким чином, використання ентомофагів є ефективним у лісозахисті виключно як упереджувальний захід, для чого необхідно мати постійний значний запас ентомофагів для випускання їх в осередки всихання, які тільки починають розвиватися. Штучне розведення спеціальних комах-ентомофагів короїдів у лабораторних умовах є дорогим заходом, який в Україні знаходиться лише на початку впровадження – у ДСЛО «Східлісозахист» з 2018 р. При цьому розводиться єдиний вид ентомофагів – пістряк європейський (мурахожук), який знищує багатьох видів короїдів.

Заходи щодо збереження популяцій ентомофагів та їхнього розселення в осередки короїдів. Спеціалісти з біологічного захисту лісу від ентомошкідників (Хартонова, 1972, 1973; Никитский, 1980) наголошували, що в результаті санітарних рубок при вивезенні з місця рубки стовбурів спиляних усохлих дерев, особливо V категорії санітарного стану, разом зі стовбуровими шкідниками вивозяться, на жаль, і їхні ентомофаги. Тому стоїть важливе завдання – з місця рубки елімінувати найбільшу кількість стовбурових шкідників, залишивши ентомофагів. З цією метою дослідниками раніше було визначено висоти, на яких щільність популяцій ентомофагів різних видів короїдів є максимальною. Зокрема, Н.Б. Нікітський(1980) експериментально визначив, що ентомофагів короїда шестизубчастого найбільше знаходиться у проміжку від окоренка до висоти 0,1-0,2 довжини стовбура дерева, а короїда верхівкового – на висоті 0,5 довжини стовбура і вище.

Н. З. Харитонова (1973) навела дані, що найбільша щільність популяції мурахожука взимку (переважно у стадії личинки) спостерігається у комлевій частині стовбура – до висоти 40 см над поверхнею ґрунту.

На основі наведених вище даних ентомологами розроблено рекомендації щодо збереження популяцій ентомофагів під час проведення санітарних рубок та видалення сухостійних дерев. Так, Н. Б. Нікітський(1980) в осередках короїдного всихання у насадженнях, де заплановані санітарні рубки, в кінці зими – ранньою весною рекомендував знаходити свіжі сухостійні дерева (V категорії санітарного стану) з високою щільністю ентомофагів (5 особин/дм2 кори і більше) і до рубки дерев знімати з них великими шматками кору разом з ентомофагами від окоренка дерева до висоти 1 м. Шматки кори зі зимуючими ентомофагами зв’язують у пачки, розміщують у мішках або ящиках і перевозять у місця спалахів короїдів. Пачки кори, привезені в осередки спалахів короїдів, розміщують групами вертикально, спираючи на стовбури дерев, притискають їх комлеву частину до ґрунту і вкривають її мохом або дрібним хмизом. У таких пачках кора не пересихає, тому ентомофаги встигають успішно закінчити цикл розвитку і вийти весною в осередки короїдів.

В осередках короїда верхівкового, де ентомофаги найбільш численні у верхній частині стовбурів свіжо всохлих дерев, кору разом з ентомофагами знімають після спилювання дерев – на висотах стовбура 0,5 L і вище, зв’язують у пачки і далі – як описано вище.

Н. З. Харитонова (1973) під час осінніх санітарних рубок рекомендувала відшукувати свіжо всохлі дерева V категорії санітарного стану, щільно заселені ентомофагами, спилювати ці дерева, залишаючи високі пеньки, заввишки не менше 25 см. Після весняного вильоту ентомофагів ці пеньки понижують, а окоренки вивозять з місця рубки.

Наостанок наголосимо на тому, що в кожному осередку короїдів видовий склад комах-ентомофагів перевищував 10 видів, що є запорукою екологічної стійкості цієї екологічної групи комах у кожному виділі. Вони заслуговують збереження.

О.О. Орлов, к.б.н., с.н.с.
Поліського філіалу УкрНДІЛГА

19.04.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=200784&cat_id=32888