🌿Омела біла (Viscum album L.) – напівпаразитична вічнозелена рослина родини Санталові(Santalaceae), налічує близько 70 видів які в основному зосереджені в субтропічному та тропічному поясах. Вона становить серйозну загрозу для лісі України. Її ареал поширення розширюється разом з кліматичними. Цей вічнозелений кущ формує кулясті чагарники діаметром до 1 метра. Поширення насіння відбувається переважно завдяки птахам, які переносять липкі білі або жовтуваті ягоди на нові дерева (дальність перенесення може сягати кількох кілометрів). Насіння прикріпляється до гілок чи стовбурів дерев спеціальними кореневими присосками (гаусторіями), де швидко вкорінюється в ксилему рослини господаря, проростає, та 3-5р. починає плодоносити.
🌿Шкодочинність виявляється через комплексний вплив на уражене дерево. Гаусторії проникають у ксилему, витягуючи до 70% води та мінералів. Омела транспірує у 9 разів інтенсивніше за господаря, викликаючи водний стрес і зниження фотосинтезу. Це провокує хронічне виснаження, особливо небезпечне під час посухи. Додаткової шкоди завдають грибкові інфекції, що проникають через пошкоджену кору в місці ураження. Масове зараження виснажує дерево, і воно всихає та відмирає за 10-15 років.
🌿Серед методів боротьби ми можемо виділити такі як: Зрізання гілок з захопленням 15-20 см здорової тканини, або видалення уражених дерев з насадження. Створення змішаних насаджень із стійкими породами. Систематичний моніторинг підчас оглядів на обходах, або за допомогою дронів (раннє виявлення дає змогу вжити відповідних заходів з мінімальними затратами, та шкодою). Перспективним напрямком може стати біологічний контроль за допомогою патогенних грибів.
