Про що шумлять сосни

Так велося завжди. Одначе останнім часом — ні сосновому кореню глибини, ні кронам радості. Природно, що і учасникам міжнародного українсько-польського семінару «Всихання соснових насаджень у Львівській області», що пройшов на базі Рава-Руського лісгоспу, а завершився на території Польщі у Надлісництві Томашова, було не до поезії.

Чому так сталось і що робити?

Відповідь на ці непрості запитання шукали представники Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, департаменту екології і природних ресурсів облдержадміністрації, директори та головні лісничі лісогосподарських підприємств, на територіях яких ростуть соснові ліси, науковці Національного лісотехнічного університету України та Інституту екології Карпат НАН України, співробітники державного підприємства «Львівлісозахист» та Львівської державної лісовпорядної експедиції ВО «Укрдержліспроект»…

На фото Ігоря Табінського: (зліва направо) головний спеціаліст відділу охорони лісу генеральної дирекції державних лісів Польщі Збігнєв Філіпек, начальник відділу лісового господарства ДП «Бродівський лісгосп» Василь Сірий, керівник лісозахисного підприємства м. Радом (Польща) Марек Камола, головний лісничий ДП «Рава-Руський лісгосп» Михайло Музика, начальник відділу охорони лісу генеральної дирекції державних лісів Польщі Альдона Перлінськапроводять обстеження стовбура всохлої сосни у Хлівчанському лісництві ДП «Рава-Руський лісгосп».

СОСНА справіку була символом довголіття. А ще кажуть, що Бог благословив її бути вічнозеленою і радісно шуміти.

Польську делегацію, у складі якої були представники Генеральної дирекції лісів Польщі, науковці Інституту досліджень лісівництва (Варшава), представники Регіональної дирекції лісів у Любліні, служби захисту лісу з Радома, лісівники з Надлісництва Томашів та інші, очолювала начальник відділу охорони лісу Генеральної дирекції лісів Польщі Альдона Перлінська.

…Перші ознаки всихання соснових насаджень виявлені в Україні ще в 2010-2012 роках на Житомирщині. І ось це вседержавне лихо дісталося Львівщини. Через брак вологи почали всихати насадження на 960 гектарах. І якщо вже зараз не зупинити процес, то завтра буде пізно…

Гинуть ліси, під загрозою знищення опинилася важлива для країни деревообробна галузь. Дошка, брус із хворої сосни «синіють» і, відповідно, втрачають технологічну придатність, а з нею — і ринкову вартість.

Причину хвороби пов’язують із глобальним потеплінням: ґрунтові води залягають дедалі глибше й кореневій системі бракує сил, аби «виштовхувати» життєдайну вологу на верховіття.

За умов спеки й посухи не виробляється живиця, дерево слабне, втрачає імунітет і стає легкою здобиччю всілякого роду шкідників — короїдів, жуків-вусачів…

То що, списувати втрати соснових лісів на глобальне потепління і миритися з лихом? Найпростіше нишком-тишком улаштувати тотальні санітарні рубки, ділову деревину спродати, а решту просто спалити…

Українські та польські науковці й спеціалісти одностайно б’ють тривогу: соснові ліси потрібно рятувати. Не закликами, звісно. Вони пропонують систему лікувально-профілактичних заходів.

Учасники семінару говорили передусім про ліквідацію осередків усихання, заготівлю деревини в них ще до втрати технологічної якості. Наголошували науковці й на тому, що сприятливими розсадниками шкідників є пні та порубкові рештки, отже, перші слід викорчовувати, а другі — подрібнювати, бо в подрібнених гілках короїди не виживають. Боротися з руйнівною комашнею можна й із допомогою спеціальних пасток.

Теоретичні поради, звісно, корисні. Але як їх ув’язати із практикою, коли кропити від шкідників ліс заборонено, рубати — також. Потрібна ціла купа дозвільних документів.

Заява міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака про те, що над новими санітарними нормами вирубки лісів працює спеціальна робоча група з представників Держлісагентства та Мінприроди, мало гріє, бо оповита павутиною умовностей. Мовляв, якщо в остаточному варіанті документа будуть ураховані пропозиції науковців, практиків, зокрема й закордонних колег, це дасть змогу розв’язати низку проблем лісогосподарювання. Треба сподіватися, й щодо хворої сосни…

Учасники семінару відвідали соснові насадження в Надлісництві Томашів, де українські лісівники на власні очі побачили, як оперативно польські колеги розв’язують проблеми на місцях.

Що тут скажеш — польське законодавство гнучкіше, співпраця між відомствами, які опікуються лісами, злагоджена та й матеріально лісівники тут забезпечені краще. А от, скажімо, «Львівлісозахист» цього року не отримав з бюджету ані копійки…

Як досягнути такого ж рівня в Україні? Можливо, спільні семінари — на кшталт українсько-польського — спонукають українських владців, від яких залежить доля лісу, до активніших дій.

Ілько КОЛОДІЙ. Львівська область.