🌲🍂Іноді прогулюючись парком, сквером, або лісом ви можете помітити, що хвойні рослини не такі яскраві як були колись. Можливо ви подумаєте «раніше все було краще, а трава зеленіша», потім згадаєте, що наступила осінь, яка покриває все золотим покривалом. Проте причиною, через яку зникають яскраві барви хвої, може бути хвороба типу «шютте».
🌲 Шютте – це група захворювань хвойних рослин, які призводять до зміни кольору, відмирання, та опадання хвої. Назва походить від німецького слова “schütten”, що в перекладі означає «сипатися» або «осипатись», і цілком точно відображає основні симптоми хвороби – масове ураження та опадання хвої. Збудники хвороб типу «шютте» уражають різні види хвойних, зокрема сосну, ялину, ялицю, модрину, ялівець, тую, кипарисовик та інші.
🍄 Збудниками хвороби є різні види грибів, які мають свої характерні особливості. Наведемо короткий опис деяких видів шютте.
🟡Шютте хвої сосни справжнє (інколи цю хворобу ще називають шютте весняне). Збудник – гриб Lophodermium seditiosum. В кінці жовтня – на початку листопада на заражених хвоїнках появляються невеликі жовті плямки. Весною після танення снігу добре помітно уражену хвою, яка набуває червоно-бурого кольору. На поверхні хвої формуються чорні крапочки (конідіальне спороношення), а потім видовжено-еліптичні із загостреними кінцями органи сумчастого спороношення (апотеції). Апотеції темно-сірого кольору, мають довжину 0,7-1,5 мм. Уражена хвоя відмирає та осипається. Загалом період активності гриба припадає на весняний період. Найчастіше уражає молоді деревця (сіянці, саджанці, молоді лісові культури), на яких пошкоджує молоду (цьогорічну) хвою.
🟡Шютте хвої сосни звичайне (часто ще називають – осіннє шютте хвої сосни). Збудник хвороби – гриб Lophodermium pinastri. Перші ознаки ураження можна помітити вже у вересні – на хвої появляються жовті поперечні смужки, поступово хвоїнки набувають жовто-червоного або жовто-коричневого кольору. Протягом осені та зими всі уражені хвоїнки стають червоно-коричневого кольору, тому найбільш виразно хворобу видно в травні. На поверхні хвої появляються чорні або темно-сірі дрібні крапочки пікніди (конідіальне спороношення). В квітні-травні осипається переважна більшість ураженої хвої, решта опадає протягом літа. На опалій хвої утворюються органи сумчастого спороношення – чорного кольору апотеції довжиною 0,5-1,5 мм. Вони видовжені, еліпсоподібні, із заокругленими вершинами (на відміну від загострених вершин у попереднього виду), між ними видно тонкі чорні звивисті поперечні лінії. Цей патоген уражає хвою дерев сосни різного віку.
🟡Шютте снігове. Збудник – гриб Phacidium infestans. Після танення снігу – хвоя на гілках, які знаходилися під снігом, набуває червоно-бурого забарвлення. Влітку уражена хвоя світлішає, стає бежево-сірого або сіро-зеленого забарвлення. До кінця літа на ній формуються невеликі темнозабарвлені горбочки діаметром 0,6-1,3 мм – апотеції (сумчасте спороношення). Уражена хвоя міцно тримається на пагонах і (на відміну від попередніх видів шютте) не осипається. Розвиток гриба відбувається тільки за наявності глибокого снігового покриву. Тому цей патоген найбільшу небезпеку становить для сіянців, саджанців та молодих дерев.
🟡Шютте буре. Збудник хвороби – гриб Herpotrichia nigra (Herpotrichia juniperi). Весною після танення снігу хвою та гілки сосни, ялини, ялівцю та ін. хвойних видів вкриває густий чорно-бурий міцелій, який призводить до їх відмирання. Хвороба найбільш небезпечна для молодих дерев, у старших – відмирають гілки, які зимою вкриті снігом. Уражена хвоя набуває бурого кольору, однак не опадає з гілок, тому, що щільно склеєна міцелієм.
🟡Шютте ялівцю. Збудник хвороби – гриб Lophodermium juniperinum, Характерною першою ознакою є всихання окремих гілочок, яке доволі швидко поширюється на всю рослину. Активність хвороби можна помітити протягом всього року.
⚠️Загалом хвороби типу шютте досить суттєво впливають на стан та розвиток хвойних дерев, зокрема:
🔸Масова втрата хвої призводить до суттєвого ослаблення рослин.
🔸В уражених дерев погіршується фотосинтез та перебіг фізіологічних процесів.
🔸Суттєвої шкоди зазнають захисні функції дерев, зменшується їх резистентність (стійкість) до ураження іншими хворобами або до заселення шкідниками.
🔸 Зменшується річний приріст, вповільнюється або зовсім припиняється ріст (особливо вразливі молоді дерева), що, у разі значного ступеню ураження, може призвести до відмирання цих дерев.
🔸Погіршується декоративність дерев.
🔸Хвороба може уражати і сусідні рослини, тим самим збільшувати зону зараження та обсяг економічної шкоди.
🛡️ Методи боротьби:
🔹Моніторинг – систематичний огляд насаджень дає змогу виявити хворобу ще на ранніх етапах та мінімізувати економічні втрати.
🔹Формування мішаних насаджень з оптимальної густотою та високим коефіцієнтом біологічної стійкості. Це допоможе зменшити шанси зараження насаджень хворобами або пошкодження шкідниками.
🔹Видалення з насадження ослаблених дерев. Більшість збудників хвороб та потенційні шкідники не в змозі заселяти здорові дерева, тому відсутність ослаблених дерев зменшує шанси ураження насаджень.
🔹У деяких випадках (зокрема в розсадниках та молодняках) доволі ефективною є хімічна обробка. Проте використання цього методу вимагає особливої уваги та оцінки ризиків, адже може нашкодити балансу екосистеми.
