🦋Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini)

🦋Сосновий шовкопряд – це один з найнебезпечніших первинних шкідників соснових лісів, здатний завдавати значних економічних та екологічних збитків. Ця комаха, поширена майже по всій території України, становить особливу загрозу в умовах потепління клімату та посухи.

♻️Життєвий цикл соснового шовкопряда. Зазвичай розвиток від відкладання яєць до появи наступного покоління триває один рік, проте за несприятливих умов може тривати і до двох років. У період з середини червня до кінця липня літають метелики. В цей час вони активно спарюються. Самки відкладають яйця купками на хвою та гілочки. Стадія яйця триває 14-20 днів, з яєць відроджуються гусениці першого віку. З другої половини літа та до початку осені гусениці живляться хвоєю. Восени, з падінням температури та після перших приморозків, гусениці спускаються в лісову підстилку, зариваються в неї та зимують. З приходом весни гусениці «прокидаються» і по стовбурах сосен підіймаються в крони, де інтенсивно живляться хвоєю. У другій половині червня гусениці заляльковуються на гілках або стовбурах дерев у коконі із шовкових ниток. Через кілька півтора-два тижні з лялечок відроджуються дорослі особини (імаго), які повторюватимуть цей життєвий цикл.

🐛Чому сосновий шовкопряд шкідник?
Насамперед варто уточнити, що імаго шовкопряда не завдає шкоди лісовим масивам. Проте масова поява гусениць може завдати значної шкоди. Гусениці живляться виключно хвоєю, яку поїдають у великих кількостях. Осередки масового розвитку соснового шовкопряда характеризуються суттєвими пошкодженнями хвої, що, в свою чергу, призводить до суттєвого ослаблення дерев, зниження приросту, порушення транспірації, ослаблення захисних механізмів. Це робить дерева більш вразливими до інших негативних факторів, таких як посуха, супутнє заселення іншими шкідниками (зокрема – камбіо-, ксилофагами), зараження хворобами тощо. Навіть однократне сильне обгризання хвої в кронах може спричинити всихання дерев сосни.

🔍Щоб виявити шкідника та запобігти росту популяції варто дотримуватись певних рекомендацій.
🔶Рекогносцирувальне обстеження доцільно проводити тоді, коли виявити шкідника найпростіше. Найкращими періодами для рекогносцирувального обстеження є:
🔸травень – початок червня, коли видно пошкодження хвої та гусениці, які живляться в кронах дерев; у цей період також можна виявляти характерний кал на каломірних площадках та лісовій підстилці;
🔸кінець червня та липень, коли можна побачити метеликів на стовбурах дерев.
🔶Для детального обстеження восени проводять облік гусениць, які зимують у лісовій підстилці. Ефективним методом виявлення гусениць є кільцювання стовбурів дерев сосни спеціальним клеєм у весняний період, коли гусениці піднімаються по стовбурі в крону. Таке кільцювання дерев клеєм може бути застосоване також і для боротьби із сосновим шовкопрядом на ділянках невеликої площі.

🛡До методів боротьби з сосновим шовкопрядом ми можемо віднести такі:
🔹Біологічні, найбільш пріоритетні та ефективні оскільки ґрунтуються на природних механізмах у лісових екосистемах (застосування бактеріальних, грибних препаратів та ентомофагів, приваблення та охорона птахів, кажанів та інших комахоїдних тварин).
🔹Хімічні (обробка інсектицидами). Це доволі дієвий метод, проте до нього варто схилятись у випадках крайньої необхідності, щоб не нанести ще більше шкоди лісовим екосистемам.
🔹Лісівничі. Передбачають формування мішаних лісових насаджень, які мають вищу біологічну стійкість до біотичних та абіотичних факторів.

About Ясіновський Іван

View all posts by Ясіновський Іван →

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *