Захист лісу від короїдів заважає недосконалість нормативної бази

У переліку безлічі бід, що впливають на зниження лісистості України, не останнє місце займають короїди. Зменшити негативні наслідки їх життєдіяльності може вирощування стійких до них насаджень. Для запобігання втрат ліквідної деревини, що заготовлюється в осередках всихання і масового розмноження короїдів, необхідні зміни в нормативній базі лісового господарства.

На тлі глобальної зміни клімату і безлічі антропогенних чинників ослаблення лісів створюються умови для масового розмноження короїдів (ОіДБ 2018 № 2). Вчені встановили закономірності поширення вогнищ короїдів, розробили методи нагляду та прогнозування ризику заселення соснових лісів з урахуванням характеристики насаджень і раптової зміни категорії земель сусідніх ділянок (поява вирубок, Горельніков і т. Д.). Однак затверджені Держлісагентства України «Тимчасові рекомендації з проведення першочергових заходів в соснових лісах, пошкоджених короїдами» ( «Тимчасові рекомендації относительно проведення першочерговіх ЗАХОДІВ у соснових лісах, пошкодженіх короїдамі» 2017) неможливо впровадити без внесення змін до чинних нормативних документів.

На жаль, обмежений обсяг статті не дозволяє детально розглянути всі позиції нормативних документів, в які потрібно внести зміни, тому звернемо увагу лише на законодавчі акти вищого рівня. 

Так званий «Закон тиші», тобто поправки до частини п’ятої статті 39 Закону України «Про тваринний світ» ( «Про Тваринний світ», 13.12.2001, № 2894-III) в редакції № 322-VIII від 09.04.2015 ( http : //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 ), виглядає не в усьому логічним. З одного боку, багато хижі птахи продовжують висиджувати пташенят і після 15 червня, так що поправка до закону не рятує їх від неспокою. З іншого боку, незрозуміло, чому заборонені лише санітарні рубки і що робити з іншими видами рубок?

Звичайно, бажано рубки головного користування та багато інших рубки проводити не в вегетаційний період, а в осередках кореневої губки навіть точніше – в морозний період (щоб запобігти інфікуванню пнів). 

У той же час найважливіша умова успішного обмеження зростання площі вогнищ короїдів – вирубка заселених дерев до того, як встигло завершити розвиток нове покоління цих шкідників. А це і є «справжня» санітарна рубка ( «sanitary felling»).

В зарубіжних країнах строго розрізняють «справжні» санітарні рубки і так звані рубки «порятунку» ( «salvage logging»), які призначають для оперативної ліквідації наслідків катастрофічних явищ (пожеж, вітровалів, снеголома, повеней), щоб встигнути заготовити (врятувати!) Деревину , яка в іншому випадку навесні заселитися шкідниками. Такі рубки за нашим законодавством є санітарними, хоча навряд чи їх можна назвати оздоровчими. 

У названих вище випадках зволікання з проведенням рубки призведе до збільшення площі вогнищ короїдів і економічних втрат в результаті зниження якості деревини.

У зв’язку з цим пропонується таке формулювання в «Законі тиші»: «В період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня до 15 червня) забороняється проведення … всіх видів рубок лісу (за винятком необхідності ліквідації наслідків стихійних лих – пожеж, вітровалів, повеней) … в спеціально відведених ділянках і місцях гніздування птахів, занесених до Червоної книги України ». 

Виконання Закону України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» ( «Про оцінку впліву на довкілля», 23.05.2017, № 2059-VIII) (п. 21)) передбачає проведення ряду спеціальних процедур при призначенні «… всіх суцільних і поступових рубок головного користування і суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектара; всіх суцільних санітарних рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду ».

З одного боку, це добре, тому що може попередити зловживання. Але, з іншого боку, це погано по ряду причин. 

У період підвищеної небезпеки поширення вогнищ короїдів і всихання хвойних лісів дуже важливо при перших ознаках заселення дерев відвести їх у вибіркову санітарну рубку, вирубати і вивезти (а ще краще і переробити!) До того, як в них закінчать розвиток короїди нового покоління. У такому випадку і знизиться кількість дерев, заселених наступним поколінням шкідника, і зросте можливість використовувати деревину, щодо мало пошкоджену і мало уражену деревоокрашівающіх і дереворазрушающими грибами.

Ні представники громадськості, ні представники будь-яких контролюючих органів, крім фахівців лісозахисних підприємств, не можуть розпізнати заселені короедами дерева в перші тижні після заселення, так як їх зовнішній вигляд відповідає І категорії санітарного стану. Однак вже через 6-8 тижнів хвоя червоніє, і видалення таких дерев втрачає сенс, тому що короїди вилетіли, а деревина може бути використана лише як технологічну сировину.

Навіть при своєчасному виявленні заселених дерев фахівець лісозахисного підприємства як представник бюджетної організації не може виїхати на об’єкт, поки не будуть перераховані кошти за послуги, а остання операція повинна супроводжуватися оформленням акту виконаних робіт. Недосконалість механізмів даних операцій, особливо якщо вони припадають на кінець кварталу, призводить не тільки до виплати незапланованих податків на прибуток, але найголовніше – до втрати деревини найбільш високої якості. В результаті від виявлення факту заселення дерев короїдом до отримання лісорубного квитка проходять тижні, а то і місяці. За цей час збільшується частка дров’яної деревини і відходів. Більш того, якщо під час рубки будуть виявлені заселені або всохлі дерева, то всю процедуру узгодження доведеться повторювати,

Викликає подив прописана в цьому ж пункті закону необхідність проходити зазначену процедуру при призначенні рубок на площі понад 1 гектара. 

Звичайно, чим меншу площу займає ділянку, відведений в рубку, тим менше порушується лісове середовище. З іншого боку, при площі вогнища 5 га (припустимо, 500 × 100 метрів) периметр вирубки, уздовж якої існує високий ризик ослаблення дерев сусідніх виділів, складе 500 + 100 + 500 + 100 = 1200 метрів. Якщо ж площа розподілити на п’ять ділянок по одному гектару (100 × 100 метрів), то периметр кожного з них складе 400 метрів, а сумарний периметр – 2000 м, тобто кількість дерев з підвищеним ризиком ослаблення зросте.

Таким чином, з точки зору безпеки для навколишнього середовища не має сенсу розбивка на дрібні ділянки площею, на якій неминуче доведеться зрубати ліс. Таке дроблення ділянки лише дозволяє уникнути додаткової процедури оцінки впливу на навколишнє середовище. Тому доцільно оцінювати вплив на навколишнє середовище всіх суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 3 гектари, поступових рубок – понад 5 гектарів, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду – всіх суцільних санітарних рубок. 

Ми неодноразово наголошували на необхідності своєчасної вирубки, видалення з лісу і, по можливості, переробки свежезаселенних короїдом дерев. Не менш важливо своєчасне видалення з лісу заготовленої деревини, яка привертає короїдів.

Вони можуть заселяти деревину протягом усього вегетаційного періоду, який в останні роки, в зв’язку з глобальним потеплінням, починається в середині березня майже на всій території України, а закінчується в жовтні. Оскільки основний обсяг деревини заготовляють взимку, дуже важливо вберегти її від заселення, вивозячи з лісу до 15 березня, а не до 1 квітня, як зазначено в нормативному документі «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» ( «Про Врегулювання вопросам относительно спеціального использование лісовіх ресурсов », затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р № 761, ст. 67). 

Заготовлена влітку деревина, незважаючи на наявність бирок, заселяється Коредо

З огляду на дані про тривалість розвитку яєць короїдів, деревину сосни, заготовлену в вегетаційний період, необхідно вивозити з лісу, окорять або захищати інсектицидами не пізніше ніж через 10 днів після рубки. Більш того, деревину, що надходить з вогнищ короїдів на нижній склад, необхідно в такі ж терміни переробляти, окорять, захищати інсектицидами або зберігати таким чином, щоб уповільнити або запобігти розвитку під корою потомства короїдів. 

Короїд заселив заготовлену деревину 

З заготовленої влітку деревини вилетіли короїди

Оскільки соснові ліси ростуть на третині лісового фонду України, подальше поширення вогнищ їх всихання в такому темпі, як зараз, неминуче призведе до втрати цієї цінної породи. Тому дуже важливо організувати лісогосподарську діяльність таким чином, щоб не тільки зберегти ліс, а й заготовляти цінну деревину. У той же час через недосконалість деяких нормативних актів доводиться задовольнятися «гнилими яблуками» – заготовляти деревину, яка втратила цінність.

СТАТТЯ З РУБРИКИ: «ЛІС І ЛІСОВА ТЕХНІКА»

Джерело