❄️Зимовий п’ядун (Operophtera brumata):

🍂Восени, коли природа готується до сну, а з дерев обпадають останні листки, прокидається майже непомітний, але небезпечний шкідник лісів і садів – Зимовий п’ядун (Operophtera brumata). Його унікальний життєвий цикл, пристосований до холодної пори року та здатність до масового розмноження роблять його серйозною загрозою для багатьох видів дерев і чагарників.

🦋Характерним для зимового п’ядуна є яскраво виражений статевий диморфізм – самці і самки суттєво відрізняються за зовнішнім виглядом:
🔹 Самець має добре розвинені крила з розмахом 20-30 мм. Забарвлення крил варіюється від сіро-жовтого до світло-коричневого з нечіткими темними хвилястими смугами. Самці добре літають і часто приваблюються до джерел світла в темну пору доби.
🔹 Самка практично безкрила. У неї є лише маленькі зачатки крил, непридатні для польоту. Тіло сіре, завдовжки 7-10 мм. Пересувається самочка виключно повзанням по стовбурах дерев.
🔹 Личинка (гусениця) має характерну для п’ядунів будову з трьома парами грудних та двома парами черевних ніжок, тому під час руху складається вдвоє, ніби п’яддю виміряє відстань. Доросла гусениця досягає довжини 20-25 мм, має світло-зелене тіло з трьома білими поздовжніми смугами по боках.

♻️Життєвий цикл зимового п’ядуна унікальний тим, що дорослі комахи активні в холодну пору року. Метелики з’являються пізно восени (з кінця жовтня по грудень), часто після перших приморозків. Безкрилі самки повзуть по стовбурах дерев і виділяють феромони для приваблювання крилатих самців. Після спарювання самки відкладають від 100 до 350 яєць у тріщини кори, під лишайники або в інші приховані місця на гілках і стовбурах дерев. Зимують яйця. Навесні, одночасно з набуханням бруньок у дерев-господарів (зазвичай у березні-квітні, коли температура досягає приблизно 10-15°C), з яєць відроджуються дрібні гусениці. Молоді гусениці одразу після відродження вповзають всередину бруньок і виїдають їх зсередини. Потім вони активно живляться протягом 4-6 тижнів, об’їдаючи листки, квіти та зав’язі. Гусениці також здатні з допомогою вітру на шовкових нитках (як на парашутиках) “перелітати” на інші дерева. У червні гусениці спускаються на землю і заляльковуються в ґрунті на глибині 5-10 см, де залишаються до пізньої осені.

🤔Як же шкодить зимовий п’ядун лісовому господарству та садам?
🔶Насамперед наголосимо що шкоду завдає виключно стадія гусениці.
🔸Гусениці відроджуються під час набухання бруньок дерев. Вони проникають під лусочки у бруньки і починають виїдати їх зсередини. Після розпускання листків, гусениці об’їдають молоді листки, часто скріпляючи його павутиною і скелетуючи, залишаючи лише жилки.
🔸Масове розмноження гусениць призводить до знищення листя в кронах дерев. Кількарічне сильне пошкодження листків стає причиною суттєвого ослаблення дерев: вони втрачають приріст, стають більш вразливими до стовбурових шкідників (зокрема короїдів, лубоїдів, заболонників) і грибних інфекцій. Комбінація таких факторів може спричинити відмирання гілок і навіть відмирання дерева, особливо під час посухи.

🌳Гусениці зимового п’ядуна є поліфагами, тобто живляться листками різних видів листяних дерев та чагарників на території України. У їх раціоні є:
🌿 лісові породи (дуб, бук, граб, клени, в’яз, ясен, береза, липа);
🌿 плодові дерева та чагарники (яблуня, груша, вишня, черешня, слива, айва, червона і чорна смородина, малина, ожина та чорниця).

🛡Методи запобігання масовому розвитку зимового п’ядуна.
🔹Механічні – накладання липких пасток на стовбури дерев для відлову безкрилих самок, які повзуть в крони дерев для відкладання яєць у період активності імаго (жовтень-грудень).
🔹Профілактичні – перекопування/переорювання пристовбурових ділянок для знищення лялечок у ґрунті; збір і спалювання опалого листя.
🔹Біологічні – найбільш пріоритетні та ефективні оскільки ґрунтуються на природних механізмах у лісових екосистемах (застосування бактеріальних, грибних препаратів та ентомофагів, приваблення та охорона птахів, кажанів та інших комахоїдних тварин).
🔹Хімічні – обробка інсектицидами. Це доволі дієвий метод, проте до нього варто схилятись у випадках крайньої необхідності, щоб не нанести ще більшої шкоди лісовим екосистемам
💹Для підвищення ефективності лісозахисних заходів доцільно комбінувати різні методи боротьби.

About Ясіновський Іван

View all posts by Ясіновський Іван →

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *