Ясенева златка (Agrilus planipennis) — крихітний жук з металево-зеленим відблиском — стала однією з найнебезпечніших загроз для ясенів у світі. Цей інвазивний вид, родом із Східної Азії, за кілька десятиліть поширився Північною Америкою та Європою, а з 2019 року його виявлено в Україні. Його личинки- методично знищують дерева, що призводить до екологічної та економічної катастрофи.
Чому златка небезпечна? Дорослі жуки живляться лише листям ясенів, але справжніми руйнівниками є личинки. Вони прогризають ходи під корою, утворюючи S-подібні лабіринти, які руйнують тканини, що транспортують воду і поживні речовини. Заражене дерево поступово слабшає: спочатку в’яне листя, потім тріскається кора, і через 3–5 років ясен гине. На жаль, златці під силу знищити навіть здорові дерева, що робить її непередбачуваним супротивником.
Наслідки для екосистем: Ясени — це не просто дерева. Вони створюють середовище для сотень видів комах, птахів і грибів. Масове відмирання ясенів порушує баланс лісів: зменшується біорізноманіття, зростає кількість сухостійних дерев, що збільшує ризик пожеж. Для людей це також удар по економіці: деревина ясена використовується в меблях, будівництві та навіть спортивному інвентарі.
Як боротися?
Карантин: Обмеження перевезень деревини з заражених регіонів — перший крок до стримування шкідника.
Біологічні методи: У Північній Америці для боротьби із златкою використовують паразитичних ос (Tetrastichus planipennisi), які відкладають яйця в личинок жука. Також ефективні грибкові інфекції, такі як Beauveria bassiana.
Вирубка хворих дерев: Це болісний, але необхідний захід, щоб уповільнити розповсюдження златки.
Хімічний захист: Інсектициди, допомагають врятувати окремі дерева в парках або ботанічних садах.
Чому це складно? Шкідника важко виявити на ранніх стадіях: симптоми з’являються лише через 2–3 роки після зараження. До того ж самка відкладає до 200 яєць за сезон, а в Європі у златки майже немає природних ворогів.
Висновок: Боротьба з ясеновою златкою — це марафон, а не спринт. Вона вимагає системних дій: моніторингу лісів, інвестицій у наукові дослідження та співпраці між країнами. Для України, де ясени складають значну частину лісів, загроза особливо актуальна. При виявленні шкідника врятувати ці дерева можна лише завдяки швидким та скоординованим зусиллями
